Клінічні психологи та викладачі кафедри психіатрії, наркології та клінічної психології привітали військовослужбовців, які перебувають на лікуванні та реабілітації, з Днем захисників і захисниць України.
Ця зустріч стала проявом щирої вдячності, поваги та підтримки тим, хто захищає незалежність і територіальну цілісність нашої держави. Для військових особливо важливими є не лише якісна медична допомога та фізичне відновлення, а й відчуття людської присутності, турботи, прийняття та психологічної підтримки.
Під час спілкування викладачі та клінічні психологи висловили слова вдячності за мужність, стійкість і відданість Україні, побажали військовослужбовцям міцного здоров’я, сил, витримки, внутрішнього спокою та якнайшвидшого відновлення.
Особливу увагу було приділено важливості психологічного благополуччя військових, адже процес відновлення після пережитого бойового досвіду часто потребує комплексної підтримки, взаємодії медичних працівників, психологів, родини та суспільства.
Такі зустрічі мають особливе значення, адже нагадують, що підтримка захисників і захисниць не повинна обмежуватися лише пам’ятними датами. Вона має бути постійною, щирою та проявлятися у повазі, уважному ставленні, професійній допомозі й готовності бути поруч.
У День захисників і захисниць України колектив кафедри висловлює глибоку шану всім військовослужбовцям та ветеранам. Дякуємо за силу, мужність і можливість жити, навчати та працювати в Україні.
Доцент кафедри психіатрії, наркології та клінічної психології Гончаровська Г. Ф. разом зі здобувачами вищої освіти 1 курсу магістратури спеціальності «Клінічна психологія» відвідали військовослужбовців, які проходять лікування та реабілітацію.
Зустріч стала важливою складовою практичного знайомства майбутніх клінічних психологів із особливостями психологічного супроводу військовослужбовців у процесі відновлення. Студенти мали можливість побачити, наскільки важливими в реабілітації є не лише медична допомога, а й психологічна підтримка, уважне ставлення, емпатійне спілкування та формування відчуття безпеки.
Під час відвідування особливу увагу було приділено питанням психологічної адаптації після пережитого бойового досвіду, емоційного відновлення, підтримки внутрішніх ресурсів особистості та повернення до активного повсякденного життя. Для майбутніх фахівців така зустріч стала цінним професійним досвідом, який дозволяє глибше усвідомити роль клінічного психолога у складі мультидисциплінарної команди.
Важливим аспектом зустрічі стало безпосереднє спілкування з військовослужбовцями. Щире слово, повага, готовність вислухати та бути поруч є важливою частиною підтримки людини на шляху до відновлення.
Такі заходи сприяють формуванню професійної компетентності майбутніх клінічних психологів, розвитку емпатії, відповідальності та розуміння етичних принципів роботи з людьми, які пережили травматичні події.
Щиро дякуємо нашим захисникам і захисницям за мужність, силу та стійкість. Бажаємо кожному якнайшвидшого відновлення, міцного здоров’я, підтримки близьких, внутрішньої рівноваги та віри у майбутнє.
Підтримувати тих, хто захищає Україну, — це не лише професійний обов’язок, а й прояв вдячності, людяності та поваги.
30 вересня 2026 року на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського відбувся науково-практичний захід на тему «Клінічний психолог у сфері судової психіатрії та судової медицини». Учасниками заходу стали науково-педагогічні працівники кафедри, здобувачі вищої освіти, магістри та бакалаври освітньої програми «Клінічна психологія», зацікавлені у поглибленні знань із питань судової психіатрії, судової медицини та професійної діяльності клінічного психолога.
Спікером заходу виступила Валентина Володимирівна Сенишин — клінічний психолог ТОКПЛ, судовий експерт Тернопільської філії ДУ «Інститут судової психіатрії та судової медицини». Практичний досвід фахівця дав можливість учасникам побачити особливості роботи клінічного психолога у сфері, де психологічна оцінка безпосередньо поєднується з медичними, правовими та етичними аспектами.
У межах зустрічі було розглянуто особливості психологічної оцінки у судовій психіатрії та судовій медицині, завдання клінічного психолога під час роботи з особами, які проходять експертне обстеження, а також принципи професійного аналізу отриманих психологічних даних. Окрему увагу приділено психологічним аспектам судово-психіатричної експертизи: показанням до її проведення, можливостям психодіагностичних методів, межам їх застосування та особливостям інтерпретації результатів.
Учасники обговорили, чому висновок психолога має ґрунтуватися на комплексній оцінці особистості, когнітивної та емоційно-вольової сфер, поведінкових особливостей і контексту конкретної експертної ситуації. Важливим напрямом дискусії стала роль клінічного психолога у міждисциплінарній команді. Було акцентовано на необхідності професійної взаємодії з психіатрами, судовими експертами, лікарями інших спеціальностей та представниками правничої сфери. Така співпраця потребує не лише ґрунтовних професійних знань, а й чіткого розуміння меж компетенції кожного спеціаліста. Значну увагу приділено етичним аспектам діяльності клінічного психолога в експертній практиці: конфіденційності, неупередженості, відповідальності за формулювання професійних висновків, недопущенню стигматизації та необхідності розмежування терапевтичної й експертної ролі психолога. Окремим блоком було розглянуто психологічні наслідки кримінального провадження для його учасників, зокрема переживання тривалого стресу, невизначеності, страху, соціального тиску та змін у міжособистісних відносинах. Обговорено також особливості професійної взаємодії з учасниками судового процесу та важливість коректної комунікації у складних психологічних ситуаціях.
Для майбутніх клінічних психологів захід мав особливу практичну цінність, оскільки дозволив побачити можливості професійної реалізації клінічного психолога поза межами традиційного психологічного консультування. Майбутні фахівці мали змогу ознайомитися з одним із відповідальних напрямів професії, де психологічні знання застосовуються на перетині клінічної психології, психіатрії, медицини та права. Для науково-педагогічних працівників зустріч стала можливістю актуалізувати професійні знання, обговорити сучасні підходи до підготовки клінічних психологів та окреслити теми, які доцільно поглиблювати в освітньому процесі. Проведений захід став важливим майданчиком для обміну практичним досвідом, професійної дискусії та міждисциплінарної взаємодії. Саме такі зустрічі дозволяють поєднати академічну підготовку здобувачів із реальними професійними ситуаціями та сприяють формуванню відповідального, етичного й компетентного клінічного психолога.
Розвиток освітньої програми неможливий без постійного діалогу з фахівцями-практиками та представниками професійного середовища.
Саме в такому форматі відбулася робоча зустріч гаранта освітньої програми «Клінічна психологія» Олени Венгер зі стейкхолдером - генеральним директором КНП «Тернопільського обласного центру реабілітації та розвитку дитини» ТОР Інгою Кубей. Під час зустрічі обговорили сучасні вимоги до підготовки клінічних психологів, практичну спрямованість освітніх компонентів, актуальні професійні компетентності майбутніх фахівців та можливості подальшого вдосконалення програми.
Окрему увагу приділено тому, наскільки зміст освітньої програми відповідає реальним потребам практичної діяльності, сучасним викликам у сфері психічного здоров’я та запитам фахівців, які працюють у клінічному й міждисциплінарному середовищі.
Такі зустрічі створюють простір для професійного обміну думками, формування нових ідей та спільного бачення розвитку освітньої програми. Адже якісна підготовка клінічного психолога — це поєднання академічних знань, практичних навичок і розуміння реальних потреб людини та суспільства.
Наші магістри освітньої програми «Клінічна психологія» успішно подолали ще один важливий етап навчання. Екзамен — це завжди хвилювання, концентрація, відповідальність і можливість показати набуті знання та професійне мислення.
А після завершення — полегшення, усмішки й відчуття, що ще один крок на шляху до професії зроблено. Попереду ще багато навчання, практики, нових викликів і професійних відкриттів. А сьогодні можна просто порадіти результату й зберегти цей момент на згадку. Втомлені — так. Задоволені — однозначно. І ще на крок ближче до професії клінічного психолога.
Відбулася робоча зустріч гаранта освітньої програми Олени Венгер зі стейкхолдером керівником клініки "Меморія" Оленою Смашною, під час якої було обговорено досягнення, актуальні напрями розвитку та перспективи подальшого впровадження ОП «Клінічна психологія».
Такі зустрічі є важливим елементом забезпечення якості освіти, адже дають можливість враховувати потреби професійного середовища, запити роботодавців і сучасні виклики у сфері ментального здоров’я. Конструктивний діалог зі стейкхолдерами сприяє оновленню освітнього процесу та підготовці фахівців, здатних ефективно працювати в умовах сучасної клінічної, психологічної та міждисциплінарної практики.
Професор О.П. Венгер та викладачі кафедри взяли участь у Професійному форумі з кетамін-асистованої психотерапії, присвяченому сучасним підходам у сфері психічного здоров’я та доказової психотерапевтичної допомоги. Участь у такому заході стала важливою можливістю для професійного розвитку, поглиблення знань, ознайомлення з новітніми міжнародними практиками та обговорення актуальних питань інтеграції сучасних методів психотерапії в клінічну практику. Під час форуму учасники мали змогу не лише навчатися, а й ділитися власним досвідом, обговорювати перспективи міждисциплінарної співпраці, роль фахівців у сфері ментального здоров’я та значення доказових підходів у наданні допомоги пацієнтам. Такі професійні зустрічі сприяють підвищенню фахової компетентності викладачів, оновленню освітнього процесу та впровадженню сучасних знань у підготовку майбутніх медиків і клінічних психологів.
Доцентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології, завідувачка психологічної служби ТНМУ Гусєва Т.П. та магістр клінічної психології Бучко І. пройшла навчання у Літній школі психологічної стійкості "Принципи травма-орієнтованого підходу для ментального добробуту спільноти" Центру психологічної стійкості та благополуччя ТНПУ, в рамках проекту Boosting University Psychological Resilience and Wellbeing in (Post-) War Ukrainian Nation (BURN) 11-1(3).
Делегація ТНМУ взяла участь у форумі по ПТСР, Хорватія, м.Загреб
Професор Олена Венгер та доцент Ольга Люта на форумі по ПТСР
Доцент Ольга Люта представила науковий доробок по лікуванню ПТСР
Магістри освітньої програми «Клінічна психологія» продовжують ділитися результатами своїх актуальних досліджень. На науково-практичній конференції з міжнародною участю "Актуальні питання діагностики, лікування, раціональної фармакотерапії, профілактики та реабілітації в практиці сімейного лікаря" у м. Тернопіль (28-29 травня 2026 р.) наші здобувачі освіти блискуче представили свої напрацювання. І. Рухляда представив доповідь на тему «Дзеркальна поведінка та образ тіла у фізично активних осіб і спортсменів». М. Байцим виступила з темою «Психологічні особливості перфекціонізму у музикантів та їх вплив на здоров'я».
Навчаємося натхненно, працюємо емоційно, зростаємо професійно!
Навчання магістрів освітньої програми «Клінічна психологія» проходить натхненно, змістовно й емоційно. Кожне заняття — це не лише нові знання, а й живе професійне спілкування, обговорення клінічних ситуацій, дискусії, обмін думками та власним досвідом. Майбутні клінічні психологи вчаться аналізувати, ставити запитання, бачити людину за симптомами та шукати ефективні шляхи психологічної допомоги. Особлива атмосфера взаємопідтримки, зацікавленості й відкритості робить навчальний процес по-справжньому живим. Тут є місце серйозним професійним розмовам, новим ідеям, емоціям, усмішкам і щирій радості від спільної роботи.
Саме так поступово формується професійна ідентичність клінічного психолога — через знання, практику, рефлексію та бажання розвиватися.
Міжнародний професійний обмін у сфері психічного здоров’я
Професор Олена Венгер, професор Юрій Мисула та доцент Ольга Люта взяли участь у міжнародному науковому заході, що проходив у Чехії та був присвячений актуальним питанням психічного здоров’я, когнітивних порушень і сучасних підходів до лікування пацієнтів із хворобою Альцгеймера.
У межах наукової програми було представлено матеріали, пов’язані з дослідницькими програмами ADEPT-1 та ADEPT-4, спрямованими на вивчення сучасних терапевтичних підходів до психотичних проявів при хворобі Альцгеймера.
Участь у таких міжнародних заходах дає можливість ознайомитися з результатами сучасних клінічних досліджень, обговорити нові підходи до діагностики й лікування психічних та когнітивних розладів, а також обмінятися професійним досвідом із закордонними колегами.
Особливо важливим є міждисциплінарний характер таких зустрічей, адже ефективна допомога пацієнтам із нейрокогнітивними розладами потребує взаємодії психіатрів, психологів, неврологів, сімейних лікарів та інших фахівців.
Міжнародна професійна комунікація, участь у наукових дискусіях і знайомство з новітніми дослідницькими програмами сприяють подальшому розвитку освітньої, наукової та клінічної діяльності й відкривають нові можливості для міжнародної співпраці.
Зустріч зі стейкхолдером є важливою складовою розвитку освітньої програми «Клінічна психологія», адже саме в діалозі з представниками професійного середовища формується сучасне бачення підготовки майбутніх фахівців.
Під час обговорення було розглянуто актуальні напрями вдосконалення ОП, зокрема посилення практичної складової навчання, інтеграцію сучасних підходів у сфері психічного здоров’я, розвиток клінічного мислення, комунікативних навичок та готовності здобувачів працювати в мультидисциплінарній команді.
Такі зустрічі дають можливість узгодити зміст освітньої програми з реальними потребами професійної спільноти, запитами ринку праці та сучасними викликами у сфері ментального здоров’я. Конструктивна співпраця зі стейкхолдерами сприяє постійному оновленню освітнього процесу та підвищенню якості підготовки магістрів клінічної психології.
1 квітня 2026 року відбулося засідання секції «Психіатрія. Клінічна психологія» у межах 30-го ювілейного конгресу студентів та молодих учених «Майбутнє за наукою», організованого Тернопільським національним медичним університетом імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. У роботі секції взяли участь понад 200 молодих науковців, які виявляють інтерес до сучасних досягнень у галузі психіатрії та клінічної психології. За результатами роботи секції було визначено призерів, які продемонстрували високий рівень наукової підготовки, актуальність досліджень та якість представлення результатів.
Призові місця отримали:
І місце: Ahmed Ibrahim, Korda Inna, Shaikh Mohammed Faizan; Денисенко Тетяна; Качуряк Віталій; Квасніцький Остап, Кулянда Олена, Куценко Данило; Сас Евеліна; Чорній Софія, Мисула Еліна.
ІІ місце: Ahmed Ibrahim, Syed Mohd Anas; Попович Данило; Бабовал Наталія, Дерій Андрій, Коломієць Анастасія; Нікуліна Надія, Яцух Ірина; Робейко Ольга; Ширай Поліна; Шишка Софія; Froń Oliwia.
ІІІ місце: Бабій Катерина, Кривченко Владислав; Брона Марія, Юрченко Богдан, Мушенко Богдан; Бурдяк Єлизавета, Присіч Давид; Левчук Людмила; Нюня Марія; Матвєєв Владислав, Грищук Анна, Куцобіна Марта; Оніщенко Єлизавета; Орещенко Дарія, Клопотовський Давід; Пилипчук Альбіна, Свіржевський Андрій; Підлісний Максим.
На базі кафедри відбувся І етап Всеукраїнської студентської олімпіади у сфері психічного здоров’я. До студентської олімпіади були залучені усі бажаючі здобувачі освіти різних курсів та спеціальностей, які виявили інтерес до поглибленого вивчення питань психічного здоров’я та клінічної психології. Переможці олімпіади визначалися за сумарною кількістю балів, отриманих за виконання теоретичних завдань, клінічних кейсів та творчого аналітичного завдання. Студенти, які продемонстрували найвищий рівень аналітичного мислення, професійної аргументації та глибини клініко-психологічного аналізу, були відзначені призовими місцями. Так, І місце здобула Компанець Анна (студентка 4 курсу, «Медицина»), ІІ місце - Попович Данило (студент 6 курсу, «Медицина»), ІІІ місце- Байцим Мілана (магістр 1 року навчання, «Клінічна психологія»). Окрім грамот, переможцям професор Венгер О.П. подарувала книгу психіатра Кристофера Палмера «Енергія мозку».
26 лютого 2026 року на кафедрі відбулася робоча зустріч, присвячена впровадженню міжнародної програми mhGAP, розробленої ВООЗ. Захід став платформою для обговорення досвіду інтеграції сучасних доказових підходів до надання допомоги при психічних, неврологічних та поведінкових розладах в освітній процес підготовки майбутніх медичних працівників. Учасники зустрічі наголосили, що впровадження програми mhGAP у систему медичної освіти є важливим кроком до підготовки фахівців, здатних ефективно реагувати на сучасні виклики у сфері психічного здоров’я. Водночас було ініційовано розширення змісту освітніх компонентів для здобувачів освітньої програми «Клінічна психологія» шляхом інтеграції окремих тем і практичних модулів, що ґрунтуються на рекомендаціях mhGAP. Це сприятиме формуванню у майбутніх клінічних психологів компетентностей щодо раннього виявлення психічних розладів, проведення первинної психологічної оцінки, здійснення психоосвіти, надання базових психосоціальних втручань та ефективної роботи у складі мультидисциплінарних команд відповідно до міжнародних стандартів.
Робочі моменти навчального процесу
Професор Олена Венгер та професор Юрій Мисула проводять професійне обговорення зі здобувачами магістерського рівня освітньо-професійної програми «Клінічна психологія».
Жива дискусія, обмін думками, аналіз професійних ситуацій та можливість почути досвід викладачів є важливою складовою підготовки майбутніх клінічних психологів. Саме в такому форматі теоретичні знання набувають практичного змісту, а навчання стає простором для професійного зростання, критичного мислення та формування власної фахової позиції.
Робоча зустріч
Відвідування занять
Обговорення зі студентами
Спілкування з академічною спільнотою
Важливим етапом підготовки висококваліфікованих фахівців є активне залучення ЗО до науково-дослідної роботи з подальшим публічним обговоренням здобутих результатів. Апробація наукових розвідок на спеціалізованих форумах різного рівня дозволяє студентам не лише презентувати власні напрацювання, але й отримати цінний зворотний зв'язок від провідних фахівців та науковців.
Зокрема, магістри освітньої програми «Клінічна психологія» Байцим М. та Рухляда І. успішно представили результати своїх емпіричних досліджень на масштабній науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання вищої медичної освіти з формування практичних навичок і компетентностей лікаря загальної практики-сімейної медицини», що проходила у м. Тернопіль 26-27 лютого 2026 року.
Участь майбутніх клінічних психологів у заході такого медичного спрямування є глибоко закономірною та актуальною. Сучасна парадигма охорони здоров’я вимагає тісної інтеграції психологічної допомоги в практику сімейної медицини. У своїх виступах здобувачі освіти продемонстрували здатність аналізувати складні клінічні кейси та акцентували увагу на важливості клініко-психологічного супроводу, застосування методів арттерапії, а також ролі психогігієни у збереженні здоров'я пацієнтів та медичного персоналу.
Відбулася робоча зустріч гаранта освітньої програми «Клінічна психологія» другого (магістерського) рівня вищої освіти Оленою Венгер зі стейкхолдером керівником клініки "Меморія", присвячена обговоренню актуальних питань розвитку та удосконалення освітньої програми.
Пройшли тренінг «Ведення поширених психічних розладів на первинному рівні медичної допомоги з використанням керівництва mhGAP», організований у рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Основні теми тренінгу: Актуальність проблеми психічного здоров’я на первинному рівні допомоги. Визначення та підхід до ведення найпоширеніших психічних і неврологічних розладів, а також розладів, пов’язаних із вживанням психоактивних речовин. Огляд наявних ресурсів та інструментів, що використовуються у програмі mhGAP. Відпрацювання практичних навичок через інтерактивні методи навчання: симуляція клінічних ситуацій, рольові ігри з розподілом ролей «лікар» та «пацієнт».
Доктор Браун розробив комплексний нейрофізіологічний підхід до використання йогівського та когерентного дихання для регуляції психоемоційного стану, зниження рівня тривоги, проявів депресії та посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Спираючись на багаторічний досвід у сфері психофізіології, медитації, йоги, цигун, бойових мистецтв та практик усвідомленої уваги, він створив програму «Дихання–Тіло–Розум» (Breath–Body–Mind), що поєднує сучасні наукові підходи з традиційними техніками саморегуляції. Річард Браун - доктор медичних наук, доцент кафедри клінічної психіатрії медичного факультету Колумбійського університету прирівняв дихання до фізичних вправ. У межах професійного навчання доктор Браун проводив заняття для викладачів та ЗО (медиків 6 курсу, клінічних психологів магістрів 1 курсу, реабілітологів 2 курсу) Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України. Учасники мали можливість ознайомитися з практичними методами дихальної саморегуляції, м’яких рухових практик, релаксації та медитації, які можуть застосовуватися для зменшення психоемоційного напруження, підвищення стресостійкості та підтримання психологічного благополуччя. Особливу увагу під час навчання було приділено можливостям використання технік «Дихання–Тіло–Розум» у професійній діяльності медичних працівників і викладачів, зокрема для профілактики емоційного виснаження, покращення концентрації уваги, емоційної регуляції та відновлення після тривалого стресового навантаження. Практична частина навчання включала поєднання контрольованого дихання, м’яких рухів, вправ на усвідомленість, релаксацію та медитацію. Такий підхід спрямований на розвиток навичок саморегуляції, підтримання психофізіологічної рівноваги та формування більшої стійкості до професійного й повсякденного стресу. Проведення такого навчання в ТНМУ сприяло ознайомленню ЗО та викладачів із сучасними інтегративними підходами до збереження психічного здоров’я та підкреслило важливість практичних навичок самодопомоги, стрес-менеджменту й профілактики професійного вигорання у медичному та освітньому середовищі.
Патриція Л. Гербарг, M.D., відома американська лікарка-психіатриня, фахівчиня з інтегративної психіатрії та тілесно-орієнтованих підходів у роботі зі стресом і психотравмою, провела змістовну лекцію для студентів освітньої програми «Клінічна психологія» та студентів-медиків. Зустріч була присвячена актуальним питанням психічного здоров’я, сучасним підходам до подолання стресу, тривоги, наслідків психотравматичних подій та збереження ментального благополуччя. Особливу увагу було приділено ролі дихальних і тілесно-орієнтованих практик, методам саморегуляції та значенню міждисциплінарної взаємодії у наданні якісної психологічної й медичної допомоги.
Патриція Л. Гербарг — американська лікарка-психіатриня, фахівчиня з інтегративної психіатрії, асистентка клінічного професора психіатрії в New York Medical College. Її професійна діяльність пов’язана з поєднанням стандартних і комплементарних підходів у психіатрії, а також із дослідженням тілесно-орієнтованих практик, дихальних технік, методів саморегуляції, роботи зі стресом і травмою. Вона є однією з авторок і викладачок програми Breath-Body-Mind, що спрямована на використання дихальних і тілесно-орієнтованих практик для зниження впливу стресу, тривоги, депресивних проявів і психотравматичного досвіду. Її дослідження та практична робота охоплювали допомогу людям, які пережили масові катастрофи, воєнні події, теракти, природні лиха та інші травматичні ситуації.
