11 лютого 2023 року асистентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету Тетяна Іваніцька взяла участь у семінарі «Життя після війни. Подолання посттравматичного синдрому». Захід був організований громадською організацією «Ти сам собі країна» і відбувався в Києві у Vcentri HUB: Шевченківський.

У панельній дискусії брали участь олімпійська чемпіонка, громадський діяч, заслужений майстер спору Стелла Захарова, голова ГО «Ти сам собі країна» Володимир Ваврикович, директорка ДЗЗ Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України Ксенія Возніцина, голова ГО «Міжнародна асоціація майбутнього України» Ганна Дугінець та практичний психолог Анатолій Байда.

Відвідали захід військовослужбовці ЗСУ, представники громадських об’єднань та юридичних установ, студенти, а також небайдужі представники громадськості. Під час заходу було розглянуто питання реадаптації та ресоціалізації до цивільного життя військовослужбовців, психологічної реабілітації внутрішньо переміщених осіб та інших людей, для яких війна стала психотравмуючим досвідом. Активна дискусія відбулася стосовно психосоціальних питань повернення до мирного життя тих, хто тривалий час був змушений перебувати у зоні бойових дій.

По завершенні семінару було оголошено про створення робочої групи, до якої увійшли психологи, психотерапевти, психіатри, лікарі-реабілітологи, громадські діячі, волонтери та представники влади. Дана група орієнтована на напрацювання програми реабілітації для постраждалих різних соціальних та вікових категорій, внаслідок війни в Україні.

19 січня 2023 року працівники кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І.Горбачевського разом з лікарями-інтернами провели психокорекційну роботу для військовослужбовців однієї з частин Тернопільської області. Зі словами вдячності до присутніх звернулася завідувачка кафедри, доктор медичних наук, професор Олена Венгер.

Протягом зустрічі для 35 військовослужбовців було проведено психоедукацію та організовано тренінг на тему «Постстресові реакції» та «Техніки допомоги людям, що пережили травматичні події».

Усі присутні пройшли корекційну роботу за допомогою техніки майндфулнес, а також психодіагностику за методиками DASS-21 та Міссісіпською шкалою для оцінки посттравматичних реакцій (військовий варіант).

Для всіх комбатантів було проведено індивідуальну діагностичну бесіду і психотерапевтичну інтервенцію та при необхідності – рекомендовано психокорекційну  травмафокусовану терапію та медикаментозну корекцію.

Колектив кафедри висловлює щиру подяку командуванню цієї військової частини за всебічне сприяння у збереженні психоемоційного стану особового складу та високовмотивованим військовослужбовцям за службу та титанічну працю для майбутнього України. Адже завдяки тим, хто захищає нас на фронті, ми маємо змогу бути корисними в тилу і разом наближати нашу перемогу!

3-4 грудня асистент кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені Івана Горбачевського Тетяна Іваніцька провела курс тренінгів по стресових реакціях для бойових медиків однієї з військових частин Київської області. Протягом зустрічей були розглянуті теми: "Стрес та його форми", "Гостра реакція на стрес", "Техніки допомоги людям, що пережили травматичні події", "Бойовий стрес і бойова втома" та "Посттравматичний стресовий розлад".

У заході взяли участь близько трьох десятків військовослужбовців. Теми тренінгів викликали серед присутніх жваве обговорення та безліч спільних рефлексій щодо поточних справ у сфері психічного здоров'я.

Кожна людина, контактуючи з військовослужбовцями та цивільними, які намагаються впоратися з емоційними травмами війни, наслідками хвороби або поранення, потребують нашої підтримки і максимальних зусиль. Внесок окремих цивільних і військових фахівців, які ознайомлені з основною небезпекою для психічного благополуччя може підвищити якість охорони ментального здоров’я в нашій країні і допомогти викорінити стереотипи у тих, хто потребує психологічної та психіатричної допомоги. Боротися зі стигматизацією та спонукати солдат шукати підтримки у даній сфері є вкрай складним завданням. Тому дуже важливо сьогодні спільно долучатися до процесів, які допоможуть зробити важливий крок вперед на шляху до здоров’я і добробуту тих, хто відважно стоїть на обороні нашої країни. Для того, щоб разом наблизити нашу спільну перемогу.

8 листопада доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Олена Венгер взяла участь у діалоговому майданчику «Розбудова стійкої системи послуг з психічного здоров’я, як складова забезпечення добробуту громади». Захід відбувся у Києві за підтримки Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в межах ініціативи першої леді України Олени Зеленської. Захід був присвячений розбудові системи послуг із психічного здоров’я у територіальних громадах.

У заході взяли участь Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко, керівниця напрямів безбар‘єрність та психічне здоров’я Офісу першої леді України Анна Лущай, посол США в Україні Бріджит Брінк, заступниця міністра охорони здоров’я України Ірина Микичак.До обговорення долучилися голови громад, експерти, медичні працівники, представники Міністерства охорони здоров’я України та Центрів контролю та профілактики хвороб. Майже 50 представників з фокусних областей проєкту зібралися у Києві, і більш ніж 750 людей взяли участь онлайн. 

Учасники діалогового майданчика ділилися успішними кейсами та напрацюваннями у сфері психічного здоров`я, які можуть у подальшому впроваджуватися в інших громадах. Також відвідувачі взяли участь у воркшопі «Практичні кроки з розбудови ефективної системи послуг з психічного здоров’я на рівні громади».

Національна програма психічного здоров’я та психосоціальної підтримки – ініціатива першої леді Олени Зеленської, яка має на меті допомогти громадянам подолати пов’язаний з війною стрес і наслідки пережитих травматичних подій, запобігти розвитку психічних розладів. Розробку та впровадження програми координує Міністерство охорони здоров’я України у тісній взаємодії з українськими та міжнародними фахівцями. Ініціатива реалізується за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Проведення діалогового майданчика «Розбудова стійкої системи послуг з психічного здоров`я як складова забезпечення добробуту громади» стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

День Mindfulness на кафедрі психіатрії, наркології та медичної психології

12 вересня 2022 року кафедра психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету організувала низку заходів, присвячених Міжнародному дню усвідомлення (Mindfulness Day), мета якого - посилити інформованість суспільства про корисність та цінність усвідомленості.

У заходах взяли участь викладачі, лікарі-інтерни та студенти медичного факультету. З вітальним словом до учасників звернулася завідувачка кафедри Олена Венгер, під час якого зазначила, що День усвідомлення – гарна нагода підвищити свою обізнаність про цю практику, її користь, це можливість навчитись її тренувати для принесення в життя гармонії, ефективності, ясності. 

Гостями свята стали військовослужбовці, які проходять лікування у відділеннях КПН «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР та студенти, що навчаються на кафедрі. Протягом заходів організатори розповіли пацієнтам та студентам про дане свято та важливість пробудження свідомості. 

Лікар-інтерн Анастасія Данилюк роз’яснила, що таке Mindfulness та у чому полягає актуальність даної теми і чому його відзначають у всьому світі.

Лікар-інтерн Вікторія Вайдич розповіла учасникам заходу про особливість медитації Mindfulness, чому вона важлива та при яких проблемах психіки та поведінки її радять застосовувати.

З останньою лекцією виступила лікар-інтерн Анастасія Лиса, яка поділилася з присутніми найпопулярнішими техніками усвідомлення.

Одним із варіантів проведення технік усвідомлення є медитативні практики. Під час заходів лікар-інтерн Ольга Іваніцька провела спершу для військових, пізніше – для студентів медитацію Mindfulness та дихальні практики, які сприяють нормалізації психоемоційного стану.

Лікарі-інтерни Олександр Лозинський, Ліана Шульжик та Олег Кузів провели для пацієнтів автентичну чайну церемонію. Загальновідомо, що чай покращує когнітивні функції за рахунок збільшення структурної організації між нейронами та зменшення міжпівкульної асиметрії; внаслідок цього значно покращується можливість усвідомлення.

Асистентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології взяла участь у стажуванні в Угорщині

Впродовж 5-11 грудня 2021 року асистентка кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Тетяна Іваніцька взяла участь у стажуванні та підвищенні кваліфікації за методом Біосугестивної терапії. Навчання відбувалося в Міжнародному лікувальному центрі «Astralitus» у місті Печ, Угорщина.

Стажування відбувалося у форматі теоретичного навчання, розбору практичних кейсів, сумісного огляду пацієнтів та спільних терапевтичних сеансів.

Цінність стажування полягала у тому, що воно проходило безпосередньо під керівництвом автора методу – Олександра Стражного; це дозволило наглядно побачити і зрозуміти тонкощі володіння Біосугестивною терапією та отримати індивідуальну корекцію до застосування даного терапевтичного впливу.

Викладачі кафедри та студенти 4 курсу медичного факультету провели арт-терапевтичне заняття для пацієнток пятого психіатричного відділення. Арт-терапія відіграє важливу роль в комплексному лікуванні пацієнтів з психічними порушеннями .

Захід по протидії булінгу провели для студентів ТНМУ

7 жовтня кафедра психіатрії, наркології та медичної психології, спільно з Центром психологічного консультування та Центром виховної роботи і культурного розвитку Тернопільського національного медичного університету провели ряд інформаційних бесід зі студентами 1 та 2 курсу на тему протидії булінгу.

Викладачі кафедри та лікарі-інтерни поспілкувалися зі студентами та розповіли про те, що таке булінг та мобінг, які основні види даних процесів, хто є їхніми учасниками і які негативні наслідки для психічного здоров’я завдає цькування тим, хто бере у ньому участь.

У наш час проблема булінгу (цькування) стала доволі розповсюдженим та масовим явищем. Булінг завжди завдає шкоди психічному та фізичному здоров’ю всім учасникам цього процесу. Виявити випадки насильства в закладі освіти достатньо важко. Передусім тому, що насильство відбувається переважно в місцях, де відсутній контроль і нагляд дорослих.

Керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам та іншим учасникам освітнього процесу часто доводиться вирішувати конфлікти, розпізнавати прояви булінгу. Під час бесіди викладачі та лікарі-інтерни розглянули практичні аспекти щодо розпізнавання, запобігання та протидії цькувань в освітньому середовищі, описали  чіткі алгоритми дій у таких випадках. І, найголовніше, поговорили про те, як можна припинити булінг та допомогти кожному із його учасників.

Спікери звернули увагу на особливості та типові ознаки булінгу, портрет агресора та жертви й ознайомили із чинним законодавством щодо відповідальності за цькування. Також надали рекомендації учасникам зустрічей щодо поведінки, якщо стали свідком булінгу, жертвою або агресором, що можна зробити, щоб зупинити явище цькування в освітньому середовищі та розповіли телефони довіри, куди можна звертатися у разі виникнення булінгу.

Протягом зустрічей організатори провели анонімне опитування студентів щодо того чи були вони учасниками булінгу. Було встановлено, що близько 15% опитаних хоча б раз у житті ставали жертвами цькування. Стільки ж опитаних стверджували, що виступали ініціаторами булінгу. Проте приємною новино стало те, що переважна більшість опитаних вважає свою університетську групу дружньою і комфортно почувається під час навчання в університеті.

Загалом зустріч пройшла у формі діалогів, студенти отримали безліч корисної інформації та погодилися з тим, що необхідно ретельно обдумувати свої вчинки та власне майбутнє. Всі учасники отримали інформаційні листівки, які допоможуть попередити, запобігти та протидіяти такій актуальній соціальній проблемі, як булінг.

Викладачами кафедри проводяться регулярні психотерапевничні заходи для пацієнтів КНП «Тернопільька обласна психоневрологічна лікарня» ТОР.

Протягом усього року колектив кафедри, разом зі студентами та лікарями-інтернами проводять арт-терапевничні заняття для боротьби з тривогою, зняття нервової напруги та стресу. Зокрема, активно впроваджуються заняття з ізотерапії, колажування, глинотерапії та музикотерапії.

Лікувальний ефект сеансів був отриманий завдяки тому, що в процесі творчої діяльності створилася атмосфера емоційної теплоти, доброзичливості, емпатичного спілкування, визнання цінності особистості іншої людини, турбота про неї, її почуття, переживання. Було створено відчуття психологічного комфорту, захищеності, радості, успіху. У результаті мобілізувався цілющий потенціал емоцій пацієнтів.

Чудові аплікації, зроблені власноруч пацієнтами сприяли розвитку моторики, самоаналізу, гармонізації емоційного стану, розкриттю особистості та додали хороший настрій і бажання надалі займатися творчістю.

Семінар "Особливості спілкування та надання соціальних послуг особам, які страждаютьт на психічні розлади" відбувся у ТНМУ.

15 липня 2021 року викладачі кафедри психіатрії, наркології та медичної психології взяли участь в онлайн-семінарі «Особливості спілкування та надання соціальних послуг особам, які страждають на психічні розлади».

Захід відбувся на виконання доручення голови ОДА від 04.06.2021 №4101.02.03 «Про вирішення соціальних питань осіб, які довготривало перебувають у закладах з надання психіатричної допомоги».

Семінар розпочала Галини Несторівни Смаль – директорка Тернопільського обласного центру соціальних служб. У семінарі взяли участь понад 80 учасників, серед яких керівники центрів надання соціальних послуг, центрів служб та завідувачі відділень, фахівці соціальної роботи, соціальні працівники та представники громад Тернопільської області.

До заходу активно долучилися викладачі Тернопільського національного медичного університету, зокрема завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології, доктор медичних наук, професор Олена Петрівна Венгер привітала учасників семінару та виступила з доповіддю на тему «Причини та наслідки психічних порушень». Олена Петрівна наголосила на необхідності міждисциплінарної комунікації та проведенні спільної роботи між різними соціальними структурами для вирішення актуальних питань людей, що потребують психічної допомоги.

Кандидат медичних наук, доцент Олена Євгенівна Смашна виступила з презентацією на тему «Види та особливості психічних розладів та їх діагностика», наголосивши на необхідності якісної дифдіагностики розладів працівниками, що надають допомогу особам з психічними порушеннями.

Кандидат медичних наук, асистент кафедри Ольга Олександрівна Люта розповіла учасникам про правові аспекти у психіатрії та особливості надання домедичної допомоги. Ольга Олександрівна представила учасникам методи надання допомоги людям з різними психічними порушеннями, відповідно до актуальних Міжнародних клінічних протоколів.

З розмовою про духовні аспекти спілкування та надання допомоги особам, які страждають на психічні розлади, до семінару долучився отець Григорій Канах – директор благодійної служби милосердя «Карітас» (м. Чортків).

Асистент кафедри Тетяна Іванівна Іваніцька виступила з доповіддю на тему «Основи емоційного інтелекту та соціальна реабілітація», у якій наголосила на важливості високого емоційного інтелекту та представила методи його корекції.

Також під час семінару свою доповідь на тему «Причини та симптоми професійного вигорання» представила кандидат психологічних наук, асистент кафедри Тетяна Павлівна Гусєва, розповівши учасникам про види вигорання та методи допомоги при емоційному вигоранні.

Загалом семінар мав на меті допомогти працівникам соціальних служб подолати професійні виклики часу, сприяти підвищенню їх фахового рівня та дати практичні кейси для роботи з людьми, що страждають психічними розладами.

Учасники заходу висловлюють щиру вдячність організаторам за можливість взяти участь у семінарі, обмінятися безцінним досвідом і спланувати вектор розвитку подальшої співпраці.

22 січня 2020 року медична бригада  працівників ТНМУ ім. І. Я. Горбачевського відвідала Новосільський обласний спеціальний навчально-виховний комплекс. Мета виїзду -    проведення медичного огляду дітей-вихованців цього центру. В склад бригади входили доценти кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією Воронцова Т.О. (дитячий гастроентеролог), Волянська Л.А. (дитячий інфекціоніст), Мудрик У.М. (дитячий пульмонолог), Левенець С.С. (дитячий алерголог, лікар загальної практики сімейної медицини), Крицький І.О. (дитячий хірург). Також з дітьми працювала лікар-інтерн ЛОР- відділу ТУЛ Статкевич Т.С. Згідно основного профілю навчально-виховного центру до складу бригади долучились спеціалісти-психіатри – Коваль М.Є., асистент кафедри психіатрії та Харковська Т.В., лікар-інтерн психіатр КНП «ТОКПЛ» ТОР. 

Було оглянуто 76 дітей, які мали основний діагноз – різні ступені затримки розумового розвитку, розлади психологічного розвитку. Під час  оглядів і спілкування з дітьми психіатри надавали поради по психо-педагогічній корекції дітей. ЛОР лікар ретельно оглянула всіх дітей, виявила 2 сторонніх тіла в носових проходах (ці діти негайно були відправлені стаціонар), дітям з простудними захворюваннями було призначено лікування. 

Доцентом Крицьким І.О. була виявлена хірургічна патологія у 8 дітей (кріпторхізми, пупкові кили), цим дітям рекомендовано  лікування в умовах хірургічного стаціонару. Педіатрами також виявлено ряд патологій (ВСД, функціональний систолічний шум, порушення фізичного розвитку, функціональні дисфункції гепатобіліарної системи, атопічний дерматит та інші). Всім дітям з виявленими соматичними захворюваннями було розписано лікування, яке не передбачало направлення в стаціонар.

Хочемо відмітити лікаря навчально-виховного комплексу Кузика Богдана Дмитровича, якій піклується за здоров’я дітей, постійно був присутнім під час медогляду, доповідав анамнези дітей, їх особливості, що дуже допомогло в оцінці здоров’я кожної дитини. 

Висловлюємо подяку директору комплексу Комедній Д. Й. та її заступниці Крижовачук Г.Є. за гарну організацію проведення медогляду. 

Незважаючи на прогрес сучасної психофармакології і наявності в арсеналі лікарів-психіатрів значної кількості високоефективних психотропних засобів (антипсихотичних, антидепресивних, стабілізуючих настрій та інших) проблема ефективної терапії важких психічних розладів лишається повністю не розв’язною. Це є передумовою розвитку ряду негативних медико-соціальних наслідків психічної патології у вигляді стійкої втрати працездатності, ауто- та гетероагресії, зниження соціального функціонування та якості життя.

Проблема обмеженої ефективності психофармакотерапії підтримується багатьма чинниками, до яких належать не тільки побічні ефекти та ускладнення, а й непереносимість лікарських засобів, наявність алергічних реакцій. Суттєвою проблемою при наданні психіатричної допомоги є психотичні розлади при вагітності, лактації, у осіб похилого віку з тяжкою сомато-неврологічною патологією, що унеможливлює застосування будь-яких психофармакологічних засобів. 

Клінічні настанови, розроблені видатними психіатрами світу, спираючись на дані доказової медицини, рекомендують у вищеперелічених випадках застосовування методу електросудомної терапії (ЕСТ).

ЕСТ, як лікувальний метод, була запропонована у 1938 році італійськім психіатром У. Черлетті та нейрофізіологом Л. Біні. За період свого існування метод ЕКТ як зазнав періоди надмірної популярності, так і незаслуженого забуття, завжди лишаючись ефективним методом лікування важких та малокурабельних психічних розладів.

Тривалий час метод ЕСТ, використовувався спрощено, без застосування під час сеансу будь-яких фармакологічних засобів, анестезії, міорелаксантів (немодифікований варіант ЕСТ). Дані доказової медицини свідчать про необхідність проведення ЕСТ за допомогою анестезії та міорелаксантів, що є передумовою запобігання ускладнень та забезпечення вимог гуманності та безпеки терапії.

Ця позиція знайшла своє відображення у постанові Європейській комісії із запобігання тортурам, негуманних або принизливих видів лікування або покарання (European Committee for the Prevention of Torture and Inhuman or Degradiny Treatment or Punishment), яка була створена в 1987 році Радою Європи. У своєму документі (1998 р.) Комісія  ухвалила рішення про  неприпустимість застосування ЕСТ без анестезії і міорелаксантів.

ВООЗ також рекомендує застосування ЕСТ лише в оновленому, модифікованому варіанті (з використанням анестезії та міорелаксантів). 

Апарат ЕСТ закуплений тернопільським національним медичним університетом, базою впровадження ЕСТ є тернопільська обласна клінічна комунальна психоневрологічна лікарня, для лікування пацієнтів з дотриманням рекомендацій ВООЗ. 

Базою кафедри є Тернопільська обласна клінічна комунальна психоневрологічна лікарня, в якій налічується 11 психіатричних відділень, відділення інтенсивної терапії, поліклінічне та фізіотерапевтичне відділення, денний стаціонар. В лікарні працюють наступні центри: центр медико-соціальної реабілітації інвалідів з ураженням нервової системи, центр надання допомоги хворим з епілептичною хворобою та епісиндромом.

Штат кафедри складається з 1 професора 3 доцентів та 5 асистентів.

Колектив кафедри постійно надає лiкувально-дiагностичну та консультативну допомогу: обходи доцентiв у вiддiленнях ТОККПНЛ, консультативний прийом в обласному поліклінічному відділенні, огляд експертних та дiагностично складних хворих, у проведенні вiйськової та судово-психiатричної експертиз. Працівниками оглядаються пацієнти, що підлягають призову, а також бійці із зони АТО, що лікувалися в стаціонарних умовах ТОККПНЛ, інших лікарень, а також при зверненні в амбулаторному порядку. Викладацький склад здійснює плановi консультацiї в лікувальних закладах міста та області, приймає участь у засіданнях контрольно-експертних комісій ТОККПНЛ та Тернопільського обласного та міського управління охорони здоров’я ОДА, регулярно проводить консиліуми, клінічні розбори і поточні консультації, прийоми профільних хворих. Колектив кафедри систематично забезпечує організацію та проведення клінічних та патолого-анатомічних конференцій, організацію та проведення засідань обласного товариства психіатрів та переривчастих курсів для підвищення кваліфікації спеціалістів практичної медицини, консультативні виїзди в райони області.

За останні 5 років  у діагностичному та навчальному процесах, а також науковій роботі використовуються найсучасніші методи: рентгеноконтрастний (рентгенівський мультидетекторний спіральний комп’ютерний томограф мозку (Японія), цифровий рентгенодіагностичний (комплекс РДК-ВСМ), нейрофізіологічний (ультразвукова доплерографія естра- і інтракраніальних судин голови (УЗДГ, апарат Logidop 4 Kranzbuhler), УЗД внутрішніх органів; електроенцефалографія з нейрокартографією головного мозку (ЕЕГ), ЕКГ та клініко-лабораторні методи дослідження, які розгорнуті у діагностичному центрі базової лікарні. З 2014 р. в ТОККПНЛ відкрились нові можливості в діагностиці за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Для покращення діагностики психічного стану пацієнтів працівниками кафедри впроваджені в роботу стаціонарних і поліклінічних відділень шкали для стандартизованої оцінки вираженості депресії і тривоги: Гамільтона, НАМ-А,    НАМ-Д та шкали  PANSS, MINI, MADRS, CGI, CGI –S, C-SSRS.

Зважаючи на актуальність проблеми впродовж останніх років увага викладацького складу кафедри приділена вивченню  депресивних  розладів у емігрантів та реемігрантів, розроблені сучасні підходи до лікування та профілактики даних психологічних порушень.

Ще один напрямок діяльності кафедри – вивчення клініко-психопатологічних закономірностей формування, критеріїв діагностики та принципів профілактики психотичних розладів .

В клініці впроваджено активну тактику лікування симптомів когнітивного дефіциту у хворих з тривожно-депресивними розладами та дегенеративно-інволюційними розладами з використанням нових сучасних препаратів. З цією метою в лікарні відкрите нове неврологічно-психіатричне відділення когнітивних розладів.

Працівники кафедри  беруть активну участь у розробці нових прогресивних напрямків психотерапії та реабілітації людей з проблемами психічного здоров’я. В роботу ТОККПНЛ впроваджено комплекс заходів для покращення реабілітації, ефективності комплексного лікування та якості ремісій хворих на психічні розлади.

Реабілітаційні програми поділяються за наступними напрямками:

Психологічний, що передбачає психологічну підтримку людини. Основним завданням такого проекту психолого-реабілітаційного напрямку є відновлення та розвиток інтелектуальних функцій людини, її емоційного стану, навичок психічної саморегуляції, комунікативної культури. Специфічними методами є психологічні тренінги (аутотренінг, комунікативний тренінг, тренінг креативності), психотерапія,  ігротерапія,  бібліотерапія, арттерапія.

Соціально-культурний, який передбачає активізацію та розвиток творчо-художнього потенціалу дітей і дорослих, засвоєння ними цінностей культури та мистецтва. Прикладом цього напрямку можуть бути проекти "Дозвілля для всіх", "Культура та інваліди" тощо.

Зважаючи на стрімкий ріст тривожно-депресивних розладів і недостатність ефективності використання медикаментозних методів лікування в психіатричній клініці сьогодні впроваджуються арт-терапевтичні методи. Арт-терапія використовується в цілях лікувальної дії, при вирішенні діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань. В ТОККПНЛ сьогодні цей напрям використовується і для пацієнтів з психотичними розладами, а для деяких з них – це єдиний шанс бути побаченими та почутими.

Для реалізації реабілітаційної програми розроблено протокол "Реабілітація хворих на психічні розлади», який містить пункти заходів на різних етапах реабілітації: відновному, адаптаційному, інтеграційному, стабілізаційному і профілактичному.

Впроваджено і успішно використовується заняття по стрес-менеджменту, що опираються на емпіричний досвід практик медитації під музичний супровід із концентрацією на диханні, тілесних відчуттях, центруванні. Метою занять по стрес-менеджменту є зменшення тривоги, напруги, попередження синдрому емоційного вигоряння учасників, зміцнення ресурсів за рахунок розширення тілесного усвідомлення та використання нових копінгових стратегій, а також континуальна практика буття " тут і тепер".

З метою оптимізації лікувальної роботи працівники кафедри впроваджують досвід психоневрологічної клініки Жозефа Бабінського м. Кракова і нейропсихіатричної клініки м. Ополе для ресоціалізації, реабілітації та реадаптації психіатричних хворих. Налагоджена співпраця з професором Гарвардського  університету Чендлі Дікі, директором навчальної програми по підготовці резидентів за спеціальністю «Психіатрія» у Boston Healthcare Service. Сьогодні триває спілкування з професором в онлайн-режимі, під час якого відбувається обмін досвідом, методичними матеріалами з метою покращення методів діагностики, лікування та ресоціалізації людей з порушеннями в когнітивній та емоційнії сфери.

Створена програма лiкування наркотичної залежностi “Крок”. 4 роки працює навчальний проект «Школа молодого психіатра».

З огляду на нестабільність політичної та економічної ситуації в нашій країні та збільшення кількості людей, що потерпають від наслідків екстремальних подій,  працівники кафедри приймають активну участь у всіх заходах ліквідації негативних психологічних впливів надзвичайних ситуацій та є учасниками програми «Поведінка людей в екстремальних умовах та надзвичайних ситуаціях мирного часу». Викладацький склад кафедри був залучений до проведення навчально-практичних занять з основ домедичної допомоги для широких верств населення, де згідно графіка проводили навчання по наданню домедичної допомоги потерпілим в різних надзвичайних ситуаціях. Упродовж останніх років працівники кафедри впроваджують досвід лікування та реабілітації осіб, що постраждали, внаслідок екстремальних ситуацій.

Проведення військових дій на сході країни  вимагало наступного кроку  -  покращення надання медико-психологічної та соціальної допомоги в умовах воєнізованих надзвичайних ситуацій. В 2014 року на базі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні колективом кафедри організована Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю "Медико-психологічна та соціальна допомога в умовах надзвичайних ситуацій". Відбулися комплексні показові навчання «Організація і надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайній ситуації з порушеннями психіки та поведінки». У цьому заході були задіяні всі служби, які рятують людей у надзвичайних ситуаціях, зокрема представники Служби безпеки України, управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, бригади «швидкої допомоги».

Разом з Канадськими колегами професором Елізабет Бургес-Пінто та проектним менеджером Центру українських ресурсів та розвитку Юрієм Конкіним кафедра реалізувала пілотний проект «Сестринська ініціатива – медсестри щодо полегшення психічної травми», який підтримано Посольством Канади в Україні, щодо впровадження елективного курсу з посттравматичного стресового розладу спільно з  ННІ медсестринства. Було організовано семінар-тренінг “Медико - психологічна допомога при синдромі посттравматичних стресових розладів” з майстер-класами від провідних психіатрів та психологів України, які працюють в практичній медицині з людьми, котрі постраждали внаслідок військових дій. Проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю з метою покращення надання професійної психологічної допомоги постраждалим з порушенням слуху. На базі Більче-Золотецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації (Борщівський район), де проходять реабілітацію бійці АТО працівники кафедри приймали активну участь в проведенні спільних тренінгів з метою зняття психологічної напруги, самозцілення та корекції лікування.

З огляду на ситуацію в Україні та актуальність колективом кафедри проводяться Круглі столи для працівників закладів охорони здоров'я та освіти,   психіатрів та соціальних працівників, зокрема “Профілактика впливу засобів масової інформації на формування самопошкоджуючої поведінки серед молоді”.