Незважаючи на прогрес сучасної психофармакології і наявності в арсеналі лікарів-психіатрів значної кількості високоефективних психотропних засобів (антипсихотичних, антидепресивних, стабілізуючих настрій та інших) проблема ефективної терапії важких психічних розладів лишається повністю не розв’язною. Це є передумовою розвитку ряду негативних медико-соціальних наслідків психічної патології у вигляді стійкої втрати працездатності, ауто- та гетероагресії, зниження соціального функціонування та якості життя.

Проблема обмеженої ефективності психофармакотерапії підтримується багатьма чинниками, до яких належать не тільки побічні ефекти та ускладнення, а й непереносимість лікарських засобів, наявність алергічних реакцій. Суттєвою проблемою при наданні психіатричної допомоги є психотичні розлади при вагітності, лактації, у осіб похилого віку з тяжкою сомато-неврологічною патологією, що унеможливлює застосування будь-яких психофармакологічних засобів.

Клінічні настанови, розроблені видатними психіатрами світу, спираючись на дані доказової медицини, рекомендують у вищеперелічених випадках застосовування методу електросудомної терапії (ЕСТ).

ЕСТ, як лікувальний метод, була запропонована у 1938 році італійськім психіатром У. Черлетті та нейрофізіологом Л. Біні. За період свого існування метод ЕКТ як зазнав періоди надмірної популярності, так і незаслуженого забуття, завжди лишаючись ефективним методом лікування важких та малокурабельних психічних розладів.

Тривалий час метод ЕСТ, використовувався спрощено, без застосування під час сеансу будь-яких фармакологічних засобів, анестезії, міорелаксантів (немодифікований варіант ЕСТ). Дані доказової медицини свідчать про необхідність проведення ЕСТ за допомогою анестезії та міорелаксантів, що є передумовою запобігання ускладнень та забезпечення вимог гуманності та безпеки терапії.

Ця позиція знайшла своє відображення у постанові Європейській комісії із запобігання тортурам, негуманних або принизливих видів лікування або покарання (European Committee for the Prevention of Torture and Inhuman or Degradiny Treatment or Punishment), яка була створена в 1987 році Радою Європи. У своєму документі (1998 р.) Комісія ухвалила рішення про неприпустимість застосування ЕСТ без анестезії і міорелаксантів.

ВООЗ також рекомендує застосування ЕСТ лише в оновленому, модифікованому варіанті (з використанням анестезії та міорелаксантів).

Апарат ЕСТ закуплений тернопільським національним медичним університетом, базою впровадження ЕСТ є тернопільська обласна клінічна комунальна психоневрологічна лікарня, для лікування пацієнтів з дотриманням рекомендацій ВООЗ.

Працівники кафедри налаштовують апарат ЕСТ (2019 рік)

Базою кафедри є Тернопільська обласна клінічна комунальна психоневрологічна лікарня, в якій налічується 11 психіатричних відділень, відділення інтенсивної терапії, поліклінічне та фізіотерапевтичне відділення, денний стаціонар. В лікарні працюють наступні центри: центр медико-соціальної реабілітації інвалідів з ураженням нервової системи, центр надання допомоги хворим з епілептичною хворобою та епісиндромом.

Штат кафедри складається з 1 професора 3 доцентів та 5асистентів.

Колектив кафедри (2019 рік)

Колектив кафедри постійно надає лiкувально-дiагностичну та консультативну допомогу: обходи доцентiв у вiддiленнях ТОККПНЛ, консультативний прийом в обласному поліклінічному відділенні, огляд експертних та дiагностично складних хворих, у проведенні вiйськової та судово-психiатричної експертиз. Працівниками оглядаються пацієнти, що підлягають призову, а також бійці із зони АТО, що лікувалися в стаціонарних умовах ТОККПНЛ, інших лікарень, а також при зверненні в амбулаторному порядку. Викладацький склад здійснює плановi консультацiї в лікувальних закладах міста та області, приймає участь у засіданнях контрольно-експертних комісій ТОККПНЛ та Тернопільського обласного та міського управління охорони здоров’я ОДА, регулярно проводить консиліуми, клінічні розбори і поточні консультації, прийоми профільних хворих. Колектив кафедри систематично забезпечує організацію та проведення клінічних та патолого-анатомічних конференцій, організацію та проведення засідань обласного товариства психіатрів та переривчастих курсів для підвищення кваліфікації спеціалістів практичної медицини, консультативні виїзди в райони області.

За останні 5 років у діагностичному та навчальному процесах, а також науковій роботі використовуються найсучасніші методи: рентгеноконтрастний (рентгенівський мультидетекторний спіральний комп’ютерний томограф мозку (Японія), цифровий рентгенодіагностичний (комплекс РДК-ВСМ), нейрофізіологічний (ультразвукова доплерографія естра- і інтракраніальних судин голови (УЗДГ, апарат Logidop 4 Kranzbuhler), УЗД внутрішніх органів; електроенцефалографія з нейрокартографією головного мозку (ЕЕГ), ЕКГ та клініко-лабораторні методи дослідження, які розгорнуті у діагностичному центрі базової лікарні. З 2014 р. в ТОККПНЛ відкрились нові можливості в діагностиці за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ).

З 2014 р. в ТОККПНЛ відкрились нові можливості в діагностиці за допомогою МРТ

Для покращення діагностики психічного стану пацієнтів працівниками кафедри впроваджені в роботу стаціонарних і поліклінічних відділень шкали для стандартизованої оцінки вираженості депресії і тривоги: Гамільтона, НАМ-А, НАМ-Д та шкали PANSS, MINI, MADRS, CGI, CGI –S, C-SSRS.

Зважаючи на актуальність проблеми впродовж останніх років увага викладацького складу кафедри приділена вивченню депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів, розроблені сучасні підходи до лікування та профілактики даних психологічних порушень.

Ще один напрямок діяльності кафедри – вивчення клініко-психопатологічних закономірностей формування, критеріїв діагностики та принципів профілактики психотичних розладів .

В клініці впроваджено активну тактику лікування симптомів когнітивного дефіциту у хворих з тривожно-депресивними розладами та дегенеративно-інволюційними розладами з використанням нових сучасних препаратів. З цією метою в лікарні відкрите нове неврологічно-психіатричне відділення когнітивних розладів.

Працівники кафедри беруть активну участь у розробці нових прогресивних напрямків психотерапії та реабілітації людей з проблемами психічного здоров’я. В роботу ТОККПНЛ впроваджено комплекс заходів для покращення реабілітації, ефективності комплексного лікування та якості ремісій хворих на психічні розлади.

Реабілітаційні програми поділяються за наступними напрямками:

• психологічний, що передбачає психологічну підтримку людини. Основним завданням такого проекту психолого-реабілітаційного напрямку є відновлення та розвиток інтелектуальних функцій людини, її емоційного стану, навичок психічної саморегуляції, комунікативної культури. Специфічними методами є психологічні тренінги (аутотренінг, комунікативний тренінг, тренінг креативності), психотерапія, ігротерапія, бібліотерапія, арттерапія.

Арт-терапія з пацієнтами

Арт-терапія з пацієнтами (2014)

• соціально-культурний, який передбачає активізацію та розвиток творчо-художнього потенціалу дітей і дорослих, засвоєння ними цінностей культури та мистецтва. Прикладом цього напрямку можуть бути проекти "Дозвілля для всіх", "Культура та інваліди" тощо.

Зважаючи на стрімкий ріст тривожно-депресивних розладів і недостатність ефективності використання медикаментозних методів лікування в психіатричній клініці сьогодні впроваджуються арт-терапевтичні методи. Арт-терапія використовується в цілях лікувальної дії, при вирішенні діагностичних, корекційних, психопрофілактичних завдань. В ТОККПНЛ сьогодні цей напрям використовується і для пацієнтів з психотичними розладами, а для деяких з них – це єдиний шанс бути побаченими та почутими.

Пацієнти грають в настільний теніс на прогулянковому майданчику (2014 рік)

Для реалізації реабілітаційної програми розроблено протокол "Реабілітація хворих на психічні розлади», який містить пункти заходів на різних етапах реабілітації: відновному, адаптаційному, інтеграційному, стабілізаційному і профілактичному.

Психотерапія з пацієнтами (2014 рік)

Впроваджено і успішно використовується заняття по стрес-менеджменту, що опираються на емпіричний досвід практик медитації під музичний супровід із концентрацією на диханні, тілесних відчуттях, центруванні. Метою занять по стрес-менеджменту є зменшення тривоги, напруги, попередження синдрому емоційного вигоряння учасників, зміцнення ресурсів за рахунок розширення тілесного усвідомлення та використання нових копінгових стратегій, а також континуальна практика буття " тут і тепер".

З метою оптимізації лікувальної роботи працівники кафедри впроваджують досвід психоневрологічної клініки Жозефа Бабінського м. Кракова і нейропсихіатричної клініки м. Ополе для ресоціалізації, реабілітації та реадаптації психіатричних хворих. Налагоджена співпраця з професором Гарвардського університету Чендлі Дікі, директором навчальної програми по підготовці резидентів за спеціальністю «Психіатрія» у Boston Healthcare Service. Сьогодні триває спілкування з професором в онлайн-режимі, під час якого відбувається обмін досвідом, методичними матеріалами з метою покращення методів діагностики, лікування та ресоціалізації людей з порушеннями в когнітивній та емоційнії сфери.

Колектив кафедри разом професором Гарвардського університету Чендлі Дікі (2016 рік)

Створена програма лiкування наркотичної залежностi “Крок”. 4 роки працює навчальний проект «Школа молодого психіатра».

З огляду на нестабільність політичної та економічної ситуації в нашій країні та збільшення кількості людей, що потерпають від наслідків екстремальних подій, працівники кафедри приймають активну участь у всіх заходах ліквідації негативних психологічних впливів надзвичайних ситуацій та є учасниками програми «Поведінка людей в екстремальних умовах та надзвичайних ситуаціях мирного часу». Викладацький склад кафедри був залучений до проведення навчально-практичних занять з основ домедичної допомоги для широких верств населення, де згідно графіка проводили навчання по наданню домедичної допомоги потерпілим в різних надзвичайних ситуаціях. Упродовж останніх років працівники кафедри впроваджують досвід лікування та реабілітації осіб, що постраждали, внаслідок екстремальних ситуацій.

Проведення військових дій на сході країни вимагало наступного кроку - покращення надання медико-психологічної та соціальної допомоги в умовах воєнізованих надзвичайних ситуацій. В 2014 року на базі Тернопільської обласної комунальної клінічної психоневрологічної лікарні колективом кафедри організована Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю "Медико-психологічна та соціальна допомога в умовах надзвичайних ситуацій". Відбулися комплексні показові навчання «Організація і надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайній ситуації з порушеннями психіки та поведінки». У цьому заході були задіяні всі служби, які рятують людей у надзвичайних ситуаціях, зокрема представники Служби безпеки України, управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Тернопільській області, бригади «швидкої допомоги».

комплексні показові навчання «Організація і надання медичної допомоги постраждалим у надзвичайній ситуації з порушеннями психіки та поведінки». (2015 рік)

Разом з Канадськими колегами професором Елізабет Бургес-Пінто та проектним менеджером Центру українських ресурсів та розвитку Юрієм Конкіним кафедра реалізувала пілотний проект «Сестринська ініціатива – медсестри щодо полегшення психічної травми», який підтримано Посольством Канади в Україні, щодо впровадження елективного курсу з посттравматичного стресового розладу спільно з ННІ медсестринства. Було організовано семінар-тренінг “Медико - психологічна допомога при синдромі посттравматичних стресових розладів” з майстер-класами від провідних психіатрів та психологів України, які працюють в практичній медицині з людьми, котрі постраждали внаслідок військових дій. Проведено науково-практичну конференцію з міжнародною участю з метою покращення надання професійної психологічної допомоги постраждалим з порушенням слуху. На базі Більче-Золотецької обласної фізіотерапевтичної лікарні реабілітації (Борщівський район), де проходять реабілітацію бійці АТО працівники кафедри приймали активну участь в проведенні спільних тренінгів з метою зняття психологічної напруги, самозцілення та корекції лікування.

З огляду на ситуацію в Україні та актуальність колективом кафедри проводяться Круглі столи для працівників закладів охорони здоров'я та освіти, психіатрів та соціальних працівників, зокрема “Профілактика впливу засобів масової інформації на формування самопошкоджуючої поведінки серед молоді”.